KERI IEC – 2016 визначила найбільш потрібні України енергетичні реформи для інтеграції ринків та співпраці з Центрально-Європейськими партнерами

KERI IEC – 2016   визначила найбільш потрібні Україні енергетичні реформи для інтеграції ринків та співпраці з центрально-європейськими партнерами

14 квітня 2016 року в Прем`єр Палаці (м. Київ) відбулася Третя міжнародна енергетична конференція KERI IEC-2016, присвячена питанням проведення енергетичних реформ в Україні у контексті інтеграції енергетичних систем та ринків України з системами та ринками ЄС.

У жвавій експертній дискусії були обговорені питання енергетичних  реформ, інтеграції газової енергетичної інфраструктури з ENTSO-G та синхронізації ОЕС України з мережею ЕNTSO-E. Визначені необхідність незалежного регулятора у формуванні конкурентного ринку, запровадження на Україні інституту енергетичного омбудсмена. Запропоновані шляхи реструктуризації газового сектору. Напрацьовані рекомендації експертів щодо формування правового поля України у контексті інтеграції енергосистем,  регулювання діяльності  природних монополій. Висловлені позиції Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Німеччини щодо подальшого формування енергетичного партнерства з Україною.

13006501_484344195091103_2537158106125591373_n

Олександр Нарбут,  відкриваючи конференцію, зазначив: “Ми живемо в часи великих викликів,  що стоять перед Україною. Енергетика – найбільш серйозний із них. Ми повинні думати про те, як буде виглядати наша енергетика  не тільки у наступному році, а й у перспективі. Розмова про стратегічні перспективи, про потенціал енергетики, завдання, які мають бути вирішені, щоб ці перспективи стали реальністю, – ось  у чому головний фокус уваги експертів сьогодні”. За словами пана Нарбута, стратегічним  для України є розширення потенціалу роботи українського енергетичного сектору на більш широкому ринковому просторі.  “Недооцінка активів, їх робота у неповному режимі, починаючи із планових, але постійних ремонтів ядерних реакторів, внаслідок чого вони не надають  свою повну потужність; проблеми із теплогенерацією, яка зменшила продажі та її експорт сьогодні є неконкурентним на широкому ринку, – зазначав пан Нарбут –  Всі ці проблеми потребують серйозної із стратегічними орієнтирами розмови між фахівцями. Саме таку задачу поставив Київський інститут енергетичних досліджень, розпочавши  KERI IEC-2016”.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин зазначив: “Співпраця з ЄС потребує від України імплементацію чинних правил, що діють на ринках Європи, та формування нових підходів керівництва сектором й регулювання його діяльності на Україні. Нам потрібно усвідомити та втілити нові моделі енергетичних ринків, забезпечити на ліберальних принципах можливість роботи конкурентноспроможних компаній та захистити права споживачів”.

Головною умовою інтеграції енергетичного сектору України є конкурентоспроможність енергетичного ринку, спільні рішення у створенні добре розвинутої ринкової інфраструктури, прийняття та впровадження відповідних законів, засвоєння уроків недавньої історії.

Конкурентноспроможність

Ключ до енергетичної безпеки –  це диверсифікація поставок та можливість забезпечити збут продукції, тобто інтеграція з великими ринками. Для інтеграції з енергетичними ринками ЄС потрібні реформи за європейським зразком, а саме, за стандартами Третього Енергопакету та Енергетичного Співтовариства.

Приватизація державних енергетичних підприємств залучить необхідне  інвестування. За рахунок зміни форм власності, трансформується командно-адміністративна система, запуститься ефективний механізм господарювання. Конструктивне управління призведе до конкурентноспроможності, необхідної для існування в умовах вільного ринку.

unnamed

До кінця 2016 року планується приватизація  70% акцій Миколаївського, Черкаського та Харківського обленерго, 99% – Центренерго.  Приватизація буде відбуватися за трьома принципами: прозорість процедур, відповідність законодавству та зниження ризиків, за рахунок відкриття інформації, вільного доступу до активів, чітких договорів купівлі-продажу” – акцентував  під час  конференції голова фонду держмайна України, Ігор Білоус. За його словами приватизація зокрема і у енергетичній сфері працюватиме, коли є чіткий і надійний шлях адекватного повернення інвестицій. Разом з тим, ризики для капіталу повинні бути визначені і обмежені або виключені. Серед факторів успішної приватизації голова ФДМУ назвав наявність політичної волі, а також працюючі енергетичні закони та ефективний регулятор.

Учасники конференції наголосили, що відсутність закону про національного Регулятора значно гальмує утворення сприятливих умов для розвитку конкурентноспроможного енергетичного сектору України. Ухвалення Закону про Національну комісію з регулювання енергетики та комунального господарства України дозволить не тільки уніфікувати регулювання усіх природних монополій, але й посилити контроль за ціноутворенням, забезпечуючи баланс інтересів між виробниками, споживачами та державою. Національний регулятор зможе гарантувати безперебійне постачання високоякісних послуг споживачам за справедливими цінами, забезпечивши умови диверсифікації енергоринку.

unnamed (1)

Крім завдань, які потребують негайного вирішення, є й позитивні результати: “Вперше можна говорити про початок енергетичної незалежності від Росії завдяки диверсифікації енергетичного імпорту: поставки антрациту з РФ зменшилися вдвічі, з ПАР – збільшилися вдвічі. Поставки газу з ЄС перевищили російські, розпочато закупівля альтернативного російському палива для АЕС” – зауважив Володимир Демчишин.

Інтеграція газового ринку

Експерти дискусійних панелей зазначили, що європейські партнери зацікавлені у розширенні співпраці для забезпечення енергетичної безпеки на випадок проблем з постачанням газу. Зберігання газу є дуже важливим у цьому контексті. Відповідно, підходи до забезпечення надійного постачання газу широко варіюються між країнами і регіонами. Так, Європейська комісія у лютому 2016 року опублікувала законодавчий пакет “SoS”, передбачаючий регіональне співробітництво, регіональні оцінки ризику та профілактичне або кризове управління у разі проблем постачання газу. Регіон Центральної та Східної Європи (Чехія, Німеччина, Польща та Словакія) зобов’язується допомогати незахищеним споживачам під час кризи, розробляються схеми кооперації на засадах енергетичної солідарності. Комісія рекомендує країнам-членам співпрацювати та консультуватися більш тісно з сусідніми країнами з цього питання. Роль України визначається необхідністю і наявністю відповідних потужностей зберігання газу. Україна має можливість запропонувати взаємовигідний план співпраці, таким чином стати частиною  регіонального та загальноєвропейського плану енергетичної безпеки.

“Україні потрібні реформи і застосування європейського законодавства (незалежного енергетичного регулятора, подальшого впровадження ринкових правил, підвищення стандартів), необхідність припинення політичних баталій в уряді” –  прокоментував Адам Жанчак, заступник директора в Міністерстві закордонних справ Польщі  з питань клімату та енергетичної політики ЄС.

Угорщина розуміє значимість України та вважає її одним з ключових партнерів у енергетичній безпеці. Ми працюємо на покращення наших відносин і бачимо великі перспективи  співпраці у енергетичному секторі” – наголосив Пал Шагварі, Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини.

Синхронізація електроенергетичних систем

unnamed (2)

Перспективи синхронізації Об’єднаної Енергосистеми України з європейськими енергосистемами у значній мірі залежать від того, наскільки успішно Міненерго завершить спільне дослідження з консорціумом європейських операторів електромереж, яке виконується сьогодні. Результатом цієї роботи, найближчим часом має бути висновок щодо можливостей інтеграції енергосистем Молдови і України з ENTSO-E. Це сьогодні ключове питання, на якому треба зосередити увагу щоб не втратити шанс для української енергетики” – зауважує Вадим Уліда, Президент Всеукраїнського громадського об’єднання “Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України”, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України (2014 р).

Даніела Больборічі,керівник відділу з розвитку мереж, Transelectrica, Румунія, розповіла, як у роботі над процесом розширення континентальної синхронної зони Європи було проведено три фази тестування синхронізації України і Молдови з системою ENTSO-E. Впровадження механізмів синхронізації електромереж на протязі листопада 2014 – січня 2016 рр. виявило проблеми та задачі, подолання яких зумовить подальшу співпрацю. Проблемними питаннями залишаються:

  • відсутність скоординованої програми діяльності органів державної влади та суб’єктів електроенергетики щодо інтеграції ОЕС України до енергетичного об’єднання енергосистем європейських держав (ENTSO-E).
  • відсутня “дорожня карта” повний перелік ранжируваних за ступенем необхідності і черговості впровадження заходів, спрямована на забезпечення технічної, правової та регуляторної можливості синхронізації ОЕС України з енергетичним об’єднанням ENTSO-E, невизначені необхідні обсяги фінансування.
  • нераціональне використання ресурсів часових, фінансових і людських під час реалізації окремих вибіркових робіт з приведення технічного стану ОЕС України та нормативно-правового поля України до сучасних вимог, що діють в європейській електроенергетиці.

Події в Україні призводять до значного зменшення потужностей задіяної генерації. Нарощування експорту електроенергії – оптимальне рішення, яке дозволить завантажити українські електростанції і збільшити приплив доходів в країну. Крім того, збільшення потужностей, синхронізованих з європейською енергосистемою, відповідає планам інтеграції об`єднаних електромереж України в ENTSO-E.

Інтереси споживачів енергоресурсів

Особливий фокус конференції стосувався  запровадження  інституту енергетичного омбудсмену. “В Україні назріла необхідність створити інституцію захисту  прав побутових споживачів газу та електроенергії – енергетичного омбудсмену. Саме  у такий спосіб можна буде   швидко та ефективно відстоювати інтереси споживачів” – акцентувала  Світлана Голікова,член Стратегічної Ради KERI, Директор Трансенерго консалтинг, Україна. “Наприклад,  - продовжує   пані Голіковау країнах ЄС законодавчо передбачено створення відповідного інституту захисту прав побутових споживачів газу та енергії, так званих енергетичних омбудсменів (розділ 3 п. 13 Директиви ЄС 96/92/ЄС). Підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, наш уряд узяв на себе зобов’язання щодо створення законодавчого поля та запровадження інституту енергетичного омбудсмена в Україні”. Головний принцип роботи енергоомбудсмена — гласність, доступність і оперативність, головне завдання — пояснити споживачу його права, а у разі їх порушення – забезпечити ефективний і безкоштовний позасудовий захист.

Два уроки з недавньої історії

Гальмування реформ енергетичного сектору, інтеграції енеретичних систему європейський енергетичний ринок обумовлено нездатністю вивчити два уроки з недавньої історії. Перший, “урок недописаної сторінки” – не доведення до кінця жодних домовленостей з учасниками міжнародного енергетичного ринку зі сторони держави. Другий, “урок не впровадження реформ”.

“Важливі сторінки повинні бути дописані заздалегідь. Реальну специфіку ринку України треба відрізнити від специфічних інтересів та браку консенсусу, які заважають рухатися вперед” – відмітила  Iлка Левінгтон,Головний консультант по DNV GL Energy.

Механізм у тому, що виконання вищезазначених кроків дозволить у перспективі інтегрувати/синхронізувати роботу енергоносіїв, а споживач зможе вільно обирати найбільш вигідний тарифний план та постачальника енергії, тобто демонополізувати ринок. До того ж стратегичне впровадження змін дозволить вирішити нагальні питання енергетичного ринку України і, що найголовніше, призведе до зменшення енергоємності української економіки, яка за цим показником посідає перші місця у світових рейтингах.

Про конференцію

За словами  учасників KERI IEC відіграє значну роль у формуванні Української системи енергетики, окреслює найактуальніші завдання, від вирішення яких залежить енергетична безпека України.

У роботі конференції взяли участь близько 150 українських та міжнародних експертів галузі. Серед них: – представники органів державної влади України та країн ЄС, представники Єврокомісії та секретаріату Енергетичного Співтовариства, представники провідних компаній енергетичної галузі, міжнародні фінансові організації, представники енергоконсалтингу та міжнародних юридичних компаній, незалежні експерти з України та країн Вишеградської четвірки, Румунії, Молдови, Німеччини та інших Європейських країн.

KERI IEC проводиться вже третій рік поспіль і є головною  професійною  платформою для діалогу між представниками влади, бізнесу та експертного середовища з різних країн, основною метою якої – є сприяння об’єднанню енергетичних ринків України та ЄС, забезпечення енергетичній безпеці України.

За результатами конференції KERI IEC-2016 будуть підготовлені пропозиції для суб’єктів енергетичній політиці та сектору, органів державної влади України. Буде видано брошуру з висновками та рекомендаціями.

При використанні матеріалів конференції посилання на джерело обов`зково.

За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: office@keri.org.ua

та за тел.:  +38 (044) 467 5123